В Києві приватні охоронці та детективи затримали автомобіль зі зловмисником, у якому знаходилась тримісячна дитина.

Інцидент трапився в ніч з 30 березня на 1 квітня 2019 року на київській Борщагівці.

Сигнал про несанкційований рух автомобілю “Ауді Q7” потрапив на пульт Національної мережі реагування. За п'ять секунд сигнал тривоги раптово зник. Датчик виявлення “GSM-глушилок” на пульті мережі показав, що зловмисник увімкнув спеціальне електронне обладнання. Диспетчер встиг проінформувати про інцидент групи швидкого реагування приватних охоронних фірм та Поліції охорони.

Першим автомобіль зі зловмисниками побачив наряд комерційної поліцейської охорони. На світлофорі на перехресті вулиць Миколи Голего та Генерала Тупікова, намагаюсь зупинити автокрадіїв, співробітник Поліції охорони кинув автомат Калашникова у заднє скло автомобіля. Скло розбилося, проте викрадачі зірвалися з місця, прихопивши автомат.

Власник авто, співробітник Фінансово-колекторського управління Адміністрації Президента України, негайно сповістив про викрадення приватному детективу, з яким був укладений договір на детективний супровід усіх членів родини. Власник також повідомив детективу, що в салоні знаходиться грудна малеча.

Приватний детектив на ім'я Руслан (прізвище він просив не розголошувати) через Viber відправив до Центру відеоспостереження ГУ НП України у м. Києві терміновий запит на складання онлайн-маршруту руху автівки, що була викрадена. За одну хвилину детектив отримав на смартфон необхідну схему руху і переслав її диспетчеру мережі.

У подальшому, маючи інформацію про напрямок руху “Ауді”, чотири автомобіля Національної мережі реагування оточили та зупинили зловмисників.

Крадіями виявилися співробітники іншої приватної охоронної фірми, яких Поліція вже затримувала “на гарячому” під час скоєння грабежу.

Дитина під час спецоперації не постраждала.

Керівник столичної поліції В'ячеслав Аброськин надав високу оцінку роботи своїх підлеглих, зазначивши, що його підлеглі “зробили неможливе”. При цьому пан Аброськин уникнув відповіді на запитання журналістів Security UA про те, чому диспетчер Національної мережі реагування, на відміну від приватних детективів, не має права звертатися з запитами до поліцейського Центру відеоспостереження.

Президент Української федерації професіоналів безопасності Сергій Сидоренко звернувся до Адміністрації Президента з клопотанням про нагородження диспетчера та бійців груп швидкого реагування державними нагородами.

Джерело: ІА “Київ-102” за матеріалами “Центр-А”

Довідка Security UA

Національна мережа реагування – це альтернатива послугам реагування, що надають підрозділи Поліції охорони та інших операторів ринку, що не входять до УФПБ. До складу Національної мережі реагування увійшли 44 охоронних компанії; кількість автотранспорту мережі становить 289 одиниць.

З 1 квітня!

Жарт вдався. Першоквітневу новину передивилися близько тисячі осіб. Проте лише троє при цьому привітали зі святом дурнів ))

А саме:

- Костянтин Журавель;

- Олександр Полицара;

- Сергій Дроботай.

Підказки щодо цієї новини:

1. “Інцидент трапився в ніч з 30 березня на 1 квітня..”

Скільки днів у березні?

2. “Власник авто, співробітник Фінансово-колекторського управління Адміністрації Президента України...”

Таке управління справді існує?

3. “Керівник столичної поліції В'ячеслав Аброськин...”

А хто у нас керує столичною поліцією?

Це вже не кажучи про те, що приватний детектив аж ніяк не міг отримати рух маршруту автівки, яка була вкрадена...

А щодо автомата Калашникова, якій був кинутий співробітником “комерційної поліцейської охорони”, - це майже правда: приблизно про такий випадок розповідає народна гутірка...

Зі святом! ))

Бизнес-проект УФПБ “Національна мережа реагування” досяг психологічно важливого результату “Перший мільйон”.

Про це сказав Сергій Сидоренко, фронтмен організованої частини українського ринку охорони, під час виступу на засіданні перед членами Об’єднаної ради, яке відбулось 14.02.2019 р. в готелі «Одеса» Івано-франківської області.

“Можна багато говорити, але Національна мережа реагування вже дозволила заробити на всіх учасників мільйон гривень на поточний рік”, - заявив пан Сидоренко.

Громадський діяч зазначив, що йдеться про укладені договори фірми-оператора Національної мережі реагування з мережами аптек та кондитерських магазинів; на стадії підписання знаходяться договори ще з двома корпоративними замовниками, що мають близько 600 об'єктів по всієї Україні.

Як виявилося, в найближчих планах організованої частини ринку є розробка та затвердження на рівні Національного агентства акредитації України критеріїв (стандартів) якості надання охоронних послуг, з подальшою акредитацією експертів з оцінки відповідності.

За спостереженнями Security UA, під час засідання Об’єднаної ради ледь не вперше публічно порушувались питання політичного характеру. Зокрема, лунали пропозиції про гуртування безопасників у політичну партію та забезпечення власного представництва у Верховній Раді. Наряду з цим згадувались т.з. “жовті жилеті” та інші радикальні методи захисту законних бізнес-інтересів. У цьому сенсі певною “родзинкою” стала участь в заході поважної делегації з Кривого Рогу.

Довідка Security UA

До складу Об’єднаної ради входять: громадська організація «Українська федерація професіоналів безпеки», громадська спілка «Федерація професіоналів безпеки України», Всеукраїнське об’єднання організацій роботодавців охоронної галузі «Федерація професіоналів безпеки».

Національна мережа реагування – це альтернатива послугам реагування, що надають підрозділи Поліції охорони та інших операторів ринку, що не входять до УФПБ. Станом на 14.02.2019 року до складу Національної мережі реагування увійшли 44 охоронних компанії; кількість автотранспорту мережі становить 289 одиниць.

Організована професійна частина ринку охорони почала виявляти та фіксувати ознаки кримінальних порушень з боку посадових осіб “Приватбанку”.

Про це 28.03.2018 р. у Києві заявив президент УФПБ Сергій Сидоренко.

“З урахуванням позиції посадових осіб «Приватбанку», що, нашу думку, підкріплена ресурсами зацікавлених комерційних фірм, вважаємо за доцільне спрямувати зусилля щодо виявлення та фіксування ознак кримінальних порушень та злочинів, що мають, або матимуть місце при організації охорони об’єктів банку цими компаніями”, - зазначив пан Сидоренко.

Ознаки кримінальних порушень президент УФПБ вбачає у відсутності реагування на тривожні сповіщення, передачі тривожних сповіщень для реагування поліцією від імені фізичних осіб, відсутності обслуговування технічних засобів охорони і пожежної сигналізації тощо з боку “заздалегідь визначених” підприємств.

Нагадаємо, що у лютому ц.р. всередині УФПБ виник конфлікт, пов'язаний з охороною об'єктів “Приватбанку”. Вірогідно, що продовженням конфлікту стала поява анонімної статті “Смотрящий за безопасностью”, в який йдеться про ніби намір пана Сидоренка захопити владу в Україні силовим шляхом.

Організована професійна спільнота вітчизняного ринку охорони зневірилися у можливості конструктивно вплинути на діячу владу щодо поліпшення стану регулювання охоронної діяльності.

Відповідні висновки можна зробити з заяви президента Української федерації професіоналів безпеки (УФПБ) Сергія Сидоренка, яку він зробив 19.03.2018 р у Києві. Зокрема, пан Сидоренко зазначив наступне: “Об’єктивно оцінюючи стан законодавчої діяльності у країні, вважаємо, що будь-які спроби внесення змін до чинного законодавства у цей період не призведуть до позитивного результату. Разом з тим, існує висока вірогідність результативної роботи при поданні якісно підготовлених законопроектів та нормативних актів на розгляд ВРУ, КМУ та інших органів  влади на початку роботи їх нового складу".

Очільник профільної Федерації запропонував сформувати перелік проблемних питань, що негативно впливають на діяльність охоронних підприємств та можуть бути вирішені на законодавчому, або нормативному рівні.

По темі: перелік проблемних питань, які ініціювалися у різний час окремими учасниками галузевого ринку:

1. Участь громадських формувань, що створюються у відповідності до ЗУ «Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону» у рейдерських акціях, блокуванні діяльності установ, підприємств та організацій, охорона яких здійснюється суб’єктами охоронної діяльності.

2. Участь військових формувань, що фінансуються за рахунок державного бюджету України, в наданні охоронних послуг (підрозділи Національної гвардії, тощо).

3. Спроби адміністративного перерозподілу ринку охоронних послуг шляхом створення муніципальних охоронних підрозділів («Муніципальна варта», «Муніципальна поліція», тощо).

4. Спроби адміністративного перерозподілу ринку охоронних послуг на фоні відсутності визначення на державному рівні переліку особливо важливих об’єктів (об’єктів критичної інфраструктури).

5. Висока база оподаткування послуг та фонду оплати праці на фоні надання послуг з низькою рентабельністю, невисоким рівнем платоспроможності замовників, жорсткої конкуренції, демпінгу цін.

6. Ускладнені та практично не прийнятні умови та порядок навчання персоналу охорони (внаслідок чого виконуються формалізовано, або з порушеннями).

7. Дефіцит персоналу фізичної охорони на вітчизняному ринку праці. Прогнозування погіршення ситуації у зв’язку із наявними демографічними факторами та наслідками трудової міграції у інші країни.

8. Дефіцит кваліфікованого технічного персоналу охорони на вітчизняному ринку праці, внаслідок відсутності широкої освітньої мережі з їх підготовки.

9. Потребують перегляду у бік звуження організаційно-правові вимоги щодо знаходження транспорту реагування у власності суб’єкта охоронної діяльності.

10. Відсутність реальних переваг у дорожньому русі при відпрацюванні тривожних сповіщень групами реагування.

11. Ускладнена процедура отримання дозволів на використання світло-звукових сигнальних пристроїв для автотранспорту реагування.

12. Відсутність у переліку осіб, що мають право на носіння та використання пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них персоналу суб’єктів охоронної діяльності – працівників, що на постійній основі виконують функції охоронників з охорони об’єктів критичної інфраструктури, супроводження (охорону) перевезення цінних вантажів, екіпажі груп швидкого реагування пунктів централізованої охорони та охоронців. 

Автор: Александр Красноперов

Охранный рынок взорвал внутренний конфликт. Фугас раздора был заложен президентом Украинской федерации профессионалов безопасности (УФПБ) Сергеем Сидоренко год назад. Именно тогда был создан Стратегический альянс безопасности, в который вошли десятки региональных фирм. Идея Альянса состояла в объединении ресурсов мелких и средних охранных структур, дабы сообща обслуживать именитых корпоративных клиентов.

Крупные охранные фирмы, имеющие собственную сеть филиалов, участие в новом объединении, по понятным причинам, проигнорировали. Их возможностей хватало, чтобы в одиночку оказывать охранные услуги «жирным» заказчикам. Такими «несогласными» были «Охранный холдинг», «Явир-2000» и «Венбест». 

Катализатором конфликта стала национализация Приватбанка. Около 15 тысяч объектов банка в одночасье поменяли статус — стали государственными. Согласно закона, должна была быть запущена тендерная процедура по выбору поставщика охранных услуг.

Надо сказать, что Приватбанк дает работу не только «крупнякам», но и многим другим охранным фирмам. В том числе, и Полиции охраны. И потеря охраняемых объектов больно ударяет по бюджету всех без исключения охранных структур.

В декабре 2017 года появилось распоряжение руководства ПАО КБ «Приватбанк» (№ Э.16.0.0.0/1-9104686 — Ред.), которым, в обход тендерных процедур, банковские объекты вверялись двум компаниям. «Любимчиками» стали «Явир-2000» и «Венбест».

В этот момент свои претензии на роль крупного игрока и межрегионального лидера заявил Стратегический альянс. Фугас был приведен в действие. Структура, созданная Сергеем Сидоренко, заблокировала указанное выше решение. В ответ Евгений Лихожон, фронтмен компании «Явир-2000», публично обвинил Сидоренко в корыстолюбии. И заявил о выходе «Явира» из рядов УФПБ.

Наверное, «Венбест» сделал бы то же самое, если б не вышел из Федерации много лет назад.

Кстати, в декабре с УФПБ распрощалась немаленькая компания «Спрут».

Нет сомнений, что конфликт будет усугубляться. Что «Явир» (а, возможно, с ним вместе и «Венбест») начал продуманную игру, в которой рассчитывает на капитуляцию президента УФПБ.

Кто победит в конфликте? Станем ли мы свидетелями рождения нового крупного оператора? Хватит ли охранным гигантам запаса прочности?

Прогноз «Секьюрити ЮЭй»:

1. Стратегический альянс безопасности приобретет репутационные бонусы и даже слегка откусит от приватовского пирога.

2. «Явир-2000» и «Венбест» выдержат удар по репутации и получат основной профит.

3. В банковском секторе активнее проявятся фирмы, не входящие в орбиту УФПБ, но ведущие внятную маркетинговую политику.

4. Загнивающая Полиция охраны продолжит процесс разложения и окончательно потеряет авторитет среди банкиров.

А что же Сергей Сидоренко? Он состоялся как лидер, умеющий зажигать и вести за собой людей. И даже в случае ухода с выборной должности в УФПБ Сергей Николаевич будет в состоянии влиять на рыночные процессы. Конечно, если захочет.